Ма́ри, мар, мн.

1) Носилки (для умершихъ). Несли труну на марах бояре. Кв. І. 114. Щоб тебе на марах винесло! Желаю тебѣ смерти. (Проклятіе). Ном. № 3791.

2) См. Мара 3.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 406.