Манія́, нії́, ж.

1) = Мана. Причепився, як тая манія. Чуб. І. 196.

2) Кошениль, сурикъ. Щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. III. 49.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 404.