Ма́нна, ни, ж.

1) Манна. Чуб. І. 74. І манна на народ посипалася грядом. К. Псал. 178.

2) Раст. Gliceria fluitans. ЗЮЗО. І. 124.

3) Молоко? Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко. Шух. І. 210.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 404.