Ма́мрати, раю, єш, гл.

1) Шарить, разыскивать ощупью. Він мамра, мамра, — так не найде, бо сліпий. Новомоск. у.

2) Говорить непонятное. мамре в гаря́чці. Бредитъ. Вх. Лем. 433.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 403.