Маля́р, ра́, м. Живописець, художникъ. Коли б же мені тиї малярі, — вималювала б милого собі. Мет. Там маляр продає образи. Левиц. І. Ум. Маля́рик. То я б собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змальовала. Чуб. V. 100.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 402.