Ма́занка, ки, ж.

1) Мазаніе. Сим. 130.

2) Изба съ обмазанными глиной простѣнками изъ плетня. Чуб. VII. 381. Під горами стояли маленькі хатки-мазанки з невеличкими вікнами. Левиц. І.

3) Кусокъ хлѣба, намазанный масломъ, бутербродъ.

4) Бѣлье гуцульскихъ пастуховъ, вываренное въ маслѣ и жирѣ (за невозможностью мыть его въ горахъ). Шух. І. 190.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 396.