Ма

1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Чуб.

2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. Мати = Має чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Греб. 368. Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. Житом. у.

3) Дѣтск. Нѣтъ. О. 1861. VIII. 8.

4) Сокращ. изъ мѣст. Моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко! Котл. Ен. III. 69.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 395.