М’я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл.

1) Мяться. Терлось та м’ялось. Чуб.

2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 459.