М’я́вкати, каю, єш, м’явча́ти и м’явуча́ти, вчу́, чи́ш, одн. в. М’я́вкнути, кну, неш, гл. = Нявкати, нявчати, нявкнути. Желех. Будеш м’явкав як той кіт. Грин. III. 653. Куниці кричать, м’явучать. Св. Л. 295.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 458.