Ляка́ти, ка́ю, єш, гл. Пугать, страшить. Стор. МПр. 92. Котл. Ен. Шевч. 289. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. Ном. № 3029.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 392.