Люб’язни́й, а, е. Любезный, милый, пріятный. Водишся з люб’язними мені людьми. Кв. II. 173. Знаю, чом тобі всі не люб’язні. Котл. Н. П., Ум. Люб’язне́нький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 387.