Ло́патень, тня, м.

1) Широкій буравъ для просверливанія отверстій въ ступицѣ колеса. Вас. 147. У його язик як лопатень. Онъ болтливъ. Ном.

2) Большой и широкій зубъ. Трошки опізнився! — промовив до його Кованько і показав свої лопатні з під губ, сміючись якось ніби зубами. Левиц. І.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 377.