Ло́вчий, чого, м.

1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. К. Псал. 292.

2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 374.