Лови́ти, влю́, виш, гл.

1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. Єв. Л. V. 10.

2) Ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388.

2) Дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. Ном. № 649.

4) Никони, окуні ловити. Дремать. Ном. № 11321. Хто слухав, а хто і окунів ловить. Кв.

5) Ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260.

6) Ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 374.