Лоба́тий, а, е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Маркев. 131., Ум. Лобатенький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 373.