Лихта́рь, ря́, м. = Ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Алв. 56. Ум. Лихтарик.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 365.