Лихосло́вити, влю, виш, гл. Сквернословить, браниться. Мнж. 113. Казав, щоб не їли м’ясного, не лихословили, ходили до церкви. Павлогр. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 364.