Ли́стя, тя, с. соб.

1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Чуб. III. 205. Шелестить пожовкле листя по діброві. Шевч. 195.

2) Письма. Гей сів Сани кінець стола, дрібне листе пише. Гол. І. 19. Ум. Листячко. У городі бузина, на їй листячко. Чуб. V. 176.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 363.