Ли́пка, ки, ж.

1) Ум. отъ липа. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці… три птахове співають. Чуб. V. 223.

2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. Чуб. V. 412.

3) Раст. Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 170.

4) = Липці. Для сниманія вишень — очеретяна липка. О. 1861. V. 36.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 360.