Лизу́н, на, м.

1) Лижущій.

2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. Волч. у.

3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей. Чуб. І. 193.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 358.