Ли́зень, зня, м. Бычачій языкъ. Телячий лизень. Як лизень злизав (кого). Исчезъ, какъ въ воду упалъ. Ном. № 13512. Нехай тебе лизень лизне, злиже! Чтобъ ты пропалъ! Ном. № 3739.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 358.