Лигну́ти, гну́, не́ш, гл.

1) См. Лягати 2.

2) Ударить, хватить. Ларченка як хто по потилиці лигнув. Мир. ХРВ. 263.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 357.