Ли́бити, блю, биш, гл. Брать? собирать? Ходив (торгувати)… та добре либив гроші. Мкр. Г. 45.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 357.