Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б’ють, а потім сторч поставе. Камен. у. — лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 353.