Ле́жень, жня, м.

1) Лежебокъ. Що дворовый лежень не хоче робити, тільки спати та гуляти та горілку пити. Мил. 73. Лежня справляти. Ничего не дѣлать.

2) Бревно, лежащее на землѣ и служащее вмѣсто фундамента для стѣны хаты. Тепер становлять хати на стоянах, а перш було на лежнях. Лебед. у.

3) Боровъ, дымовая труба на потолкѣ, горизонтально лежащая, то-же, что и лежак 1.

4) Лежащій улей. См. Лежак 3.

5) Родъ большого калача, обрядовый свадебный хлѣбъ. Чуб. IV. 236. В п’ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили; коровай-же спорядивши з самую суботу, посадить його впросили Кирика Голоту. Мкр. Н. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 353.