Лаючий, а, е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Ном. № 13620. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча. Г. Барв. 328.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 348.