Ласо нар.

1) Вкусно, лакомо. Хто ласо їсть, той твердо спить. Ном. № 12234. Ласо їсть, на м’якому спить і така вродилась, що — молодиця хоть куди! Кв. II. 325. Ви ласіш їсте, ніж ми. Харьк.

2) Съ вожделѣніемъ, съ аппетитомъ. На неї (торбу з грішми) дивиться усяк так весело та ласо так. Гліб. Ум. Ласенько.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 346.