Ласкавець, вця, м.

1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить… Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця. Чуб. V. 317.

2) Милостивець, благодѣтель.

3) Раст. Bupleurum rotundifolium. Шух. Кв. І. 111.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 345.