Лапка, ки, ж.

1) Ум. отъ ла́па.

2) Подвижной и неподвижный брусокъ въ станкѣ для тесанія. Сумск. у.

3) Поперечная перекладина къ двумъ стойкамъ въ токарнѣ. Сумск. у.

4) Клинообразная дощечка, употребляемая гребенщиками при нарѣзываніи зубьевъ гребней. Вас. 164.

5) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и підніжок. МУЕ. III. 24.

6) Ловушка. Вх. Пч. II. 7.

7) мн. Лапки. Родъ узора для вышиванія.

8) мн. Кавычки.

9) мн. Котячі лапки. Раст.: a) Erigeron acre. Лв. 98. б) Trifolium arvense. Лв. 102.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 344.