Ламання, ня, с.

1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе.

2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135.

3) Ломота. Ламаня ма в кістю. Вх. Уг. 249.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 342.