Лагід, году, м. Употребл. какъ нарѣчіе: лагодом, Ум. лагодиком, лагодком. Кротко, мягко, ласково, миролюбиво. Навчає лагодом. Ном. № 9288. Як набігли на мене, як зачали лаяться!. Я дивлюсь, що непереливки, — давай біля їх лагодком, лаю — ком, — утихомирилися. Лебед. у. Вона боїться чоловіка та так коло його лагодком. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 338.