Лаба, би, ж.

1) = Лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504.

2) Ножки въ козлахъ и пр. См. Ремісник. Шух. І. 179, 257. Ум. Лабка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 337.