Кушпела, ли, ж.

1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її. Мир. ХРВ. 128.

2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете. Новомоск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 336.