Кучерявець, вця, м.

1) Кудрявый человѣкъ, кудрявичъ. Желех.

2) Раст. Saxifraga aizoon. Лв. 101. Вх. Зн. 31. Ум. Кучерявчик. Як їдять та п’ють, то й кучерявчиком звуть. Ном. № 2329.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 335.