Куча, чі, ж.

1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. Мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу. КС. 1887. VI. 480.

2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп’ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу. Рудч. Ск. І. 20.

8) Хлѣвъ для свиней. Шух. І. 185. Ум. Кучечка, кучка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 334.