Кусінь, сня, м. = Кусень. Се мій кусть, не їж, а то будеш на тім світі кусатися. Уман. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 332.