Кусень, сня, м.

1) Кусокъ. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у.

2) Сильно выстриженное мѣсто. Обстриг так, що скрізь по голові видно кусні. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 332.