Курище, ща, с.

1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. Котл. Ен.

2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ. Богуславъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 329.