Кудись нар.

1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма. Стор. МПр. 168.

2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 319.