Куделя, лі, ж.

1) Шерсть, а также плохой ленъ или пенька, приготовленные для пряжи и привязанные на прясницю. Куделя вовни. Левиц. Пов. 339.

2) Насмѣшливо: шиньонъ. Якіїсь мучились там птахи (= жінки) з куделями на головах. Котл. Ен. III. 49. Ум. Куде́лечка, куде́лька. Вас. 152. Ви, молодички, не їли, не спали, ночі не спали, — куделечки пряла. Щог. В. 33.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 318.