Куга, ги, ж.

1) Водное растеніе: Typha? Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар’ю. Шевч. З чистої річки почнуть підійматься темні пучечки куги. Щог. В. 35.

2) Деревянный поплавокъ къ неводу или иной сѣти въ видѣ небольшого (1/4 — 1/2 ведра) боченка, а къ переме́ту — чурка изъ древеснаго корня. Вас. 186, 188.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 318.