Кріпко нар.

1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. Сніп.

2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. О. 1862. V. 109.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 309.