Кріпкий, а́, е́

1) Крѣпкій.

2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. МВ. І. 65. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу… а инша зовсім розбештується. О. 1862. І. 74.

3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 309.