Крутий, а́, е́

1) Крутой. Буду крутії гори копати. Мет.

2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров’я; тобі круті роги, мені чорні брови. Ном. № 286. Поцілуй же мене… у крутий усок. КС. 1882. X. 27. Крутий ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. Kolb. І. 176.

8) Густой. Наварила каші крутої. Грин. І. 88. Круті яйця.

4) Крѣпкій, твердый. На круте дерево крутого клина треба. Чуб. 1. 239. А вгризніте, яка (картопля) крута. Г. Бар. 428. Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. Н. п.

5) Трудный, тяжелый. Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. К. ЧР. 302.

6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Уман. у. Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у.

7) Крута голова = крутоголов. Вх. Лем. 428.

8) Крута м’я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Вх. Лем. 428. Ум. Крутенький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам. Котл. Од. 489.