Круговий, а, е.

1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II.

2) Названіе вѣтра. Иноді так, що вітер круговий подме.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 312.