Кругловидий, а, е. Круглолицый. Ном. № 13790. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. К. ЧР. 104., Ум. Кругловиденький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум’яні, як вишня. МВ. ІІ. 83.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 312.