Кров, ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Шевч. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Радом. у. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров. Мир. Пов. І. 163.

3) — св. івана. Раст. = Іванок. Вх. Пч. І. 10. Ум. Крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула. Чуб.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 310.