Критися, криюся, єшся, гл.

1) Покрываться. У неділю вранці рано поле, крилося туманом. Шевч. 95. Улиці, базари крились трупом, плили кров’ю. Шевч. 168.

2) Скрываться, прятаться. У сизому тумані крилося село. Мир. Пов. II. 94. І позад базару через мертвих nереступа, криється в пожарі за костьолом. Шевч. 202. Вона од мене, здається б, не крилась. МВ. Сама пішла до його, пішла не криючись. Г. Барв. 399.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 307.