Кривий, а́, е́

1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Ном. № 2982. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216.

2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. Чуб. І. 51.

3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. K. Іов. 15.

4) Криве слово. Противорѣчіе кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. Сим. 229.

5) Кривим оком поглядати. Косо смотрѣть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. Макс.

6) Кривий танець. Весенняя хороводная игра. Чуб. III. 32. О. 1861. XI. Свид. 40.

7) Криве зілля. Раст. Polygonum bistorta. Шух. І. 22. Ум. Кривенький, криве́сенький, кривісінький. Така… гарна, тільки трошки кривенька. Рудч. Ск. II. 33. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 303.