Краяти, краю, єш, гл.

1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Грин. III. 10. Краяти коровай дрібненько. Мет. Опанас поставив чарку, оселедець крає. Мкр. Н.

2) Кроить. Сукню крайте. Грин. III. 101.

3) — серце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця. Мет. 12.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 302.